Преосвященнійший єпископ Кременчуцько-Лубенський Миколай у Хоролі
Важко переоцінити роль православних традицій в формуванні загальнолюдських моральних принципів і чеснот, в усвідомленні сенсу життя, - зауважував неодноразово Президент України В.Ф. Янукович під час підготовки державних заходів з відзнчення ювілейної дати 1025-річчя хрещення Київської Русі.
Цікавим, активним і різноманітним життям живе наша церковна громада. Православні віряни підтримують своїх духовних наставників у поширенні віри і розбудові церков. Результатом єдності священнослужителів і пастви стало відновлення Свято-Успенського собору, оновлення Всехсвятської церкви та інші благі справи.
Визнанням співпраці священників і громади є візити на Хорольщину преосвященнійшого єпископа Кременчуцько-Лубенського Миколая. Взагалі-то владика перебуває у постійному молитовному зв’язку із своєю паствою, бо щоденно молиться за кожного із нас. А от формальним приводом для цього конкретного візиту стало храмове свято Всехсвятської церкви. Для читачів уточню, що Всехсвятська церква – це та, що розташована на вулиці Бибиківській. Раніше ця церква називалася Свято-Успенською. При відкритті собору, що отримав таку ж назву, церква була освячена в день пам’яті Усіх святих в землі Руській просіявших. Після освячення змінилася назва церкви і дата храмового свята.
У 2013 році «храм» на Лабівці ( народна назва мікрорайону, де знаходиться церква) припав на першу липневу неділю. Головним заходом храмового святкування стала Божественна архієрейська літургія, яку відслужив преосвященнійший єпископ Кременчуцько-Лубенський Миколай у співслужінні з духовенством благочиння. Щоб помолитися спільно із владикою, до церкви поприходило багато віруючих. Не можу вказати точного числа тих, хто прийшов того дня до церкви, але те, що містця для усіх не вистачило – це факт. Частина вірян слухали літургію на церковних східцях. Усі відвідувачі церкви мали піднесений і урочистий настрій. Цей настрій читався у зосередженому виразі очей, відпечатувався на просвітлених обличчях. Люди, як і годиться наділи до церкви найошатнішу одежу. Біля церкви поважно походжали дівчатка, наряджені мамами у найсвятковіші сукні.
Знаковим буле те, що до церкви поприходили цілими сім’ями. Юлія Василівна Бойко з’явилася на службу разом із чоловіком Олександром Михайловичем. Тато тримав на руках донечку Даринку. Дівчинці щось біля шести років. Попри свій юний вік, дівчатко розуміє торжественність миті спілкування з Богом. Тому вона тихенько сидить у татка на руках, лиш уважно поводить навколо себе очицями. Малу вражає те, що підходи до церкви вислані килимами і тканими доріжками, те що навколо надзвичайно багато квітів. З церкви долинає урочистий спів. Мама Даринки – пані Юлія- розповідає, що їхня сім'я відвідує церкву частенько. Їм дуже приємно спостерігати як стараннями отця Олександра та з Божою поміччю проходять у Всехсвятському храмі зміни: встановлено новий купол дзвіниці, збудовано новий алтар, встановлено іконостас. Сяє новим куполом стара церква, відкриває нову сторінку свого життя.
Молодь іде до батюшки Олександра. Наталія і Ілля Кропивки стоять біля церкви із своєю маленькою Катрусею. Тьотя Наташа розказує маленькій дівчинці, що крутиться поруч: «Сьогодні - кілька свят: Різдво Іоанна Предтечі, день Усіх святих землі Руської.» Дівчинка уважно слухає, а потім додає: «А третє свято – приїзд владики!» Пані Наталка помічає, що я дослухаюся до їхньої розмови і каже мені: «Слава Богу, що дітки у церкву ходять. Буде кому за нас Всевишньому молитися».
Тим часом із церкви линуть кришталево чисті звуки літургійного співу. Урочисте сопрано Надії Тур – регента хору – сплітається із ніжним альтом Людмили Мартьян і летить над головами вірян. У ці голоси вплітається переривистий тенор Наталії Балабко. Ніжні, але сильні жіночі голоси лягають на оксамитовий бас Олександра Монахова, сплітаються у вінок чотирьохголосся і проникають у душі тих, хто творить молитву. Мир зосереджено молиться.
Того дня єпископу Миколаю допомагали семеро священників Хорольського благочиння. Священнослужителі проводили літургію, поминали усопших, вели сповідь гріхів. Після літургії відбувся подячний молебень та хресний хід навколо оновлюваної Всехсвятської церкви. Преосвященнійший єпископ Миколай з церковного ганку виголосив проповідь. «Для того, щоб жити духовним життям замало лише відвідувати церкву. Людина, що вірить у Бога по-справжньому, повинна змушувати свою душу до постійної роботи. Нехай душа кожного із вас трудиться щомиті. Інакше перемогти гріх неможливо. Навіть звернення до святих не допоможе. Прикладом роботи душі можуть служити житія святих землі Руської, про яких ми сьогодні згадуємо у своїх молитвах. Хай Господь укріпить вас по молитвам вашим,»- завершує проповідь владика. Віруючі у повній тиші ловили кожне слово свого духовного пастиря.
По тому до глави єпархії звернувся настоятель Всехсвятської церкви Отець Олександр. Він сердечно дякував Єпископу Миколаю за увагу, що виявляється ним до хорольських прихожан і каже, що візити таких високоповажних людей – це честь для віруючих усього Хорольського благочиння.
Відповідаючи на питання «Вістей Хорольщини», преосвященнійший єпископ Миколай нагадав, що 2013 рік – особливий. Це рік 1025 хрещення Русі. Свято дає поштовх для роздумів і аналізу. Однозначно констатуємо – з приходом християнства у нашій країні почалося духовне відродження. «Моя душа наповнювалася найкращими почуттями,- говорив поважний гість,- коли я спостерігав, як разом із священниками творить молитву Божий народ. Добре враження складається від трудів священників. Оновлення і відбудова віри не була б такою успішною, якби не підтримка віруючих і державної влади. Те, що влада виявляє розуміння церковних проблем – запорука спільного успіху».
Зразу ж після інтерв’ю владика сів у службовий автомобіль і відбув по маршруту візиту.
А прихожани церкви Усіх святих у землі Руській просіявших організували святкову храмову трапезу. Прямо під стінами церкви, у холодку, розташували столи. Олександра Надворна, Людмила Роздай біда, Вікторія Трач, Віра Коба, Тетяна Сульженко, Світлана Теплякова частували присутніх обідом. У той день був піст. Тому вправні кухарі кафе «У Танюші» приготували для святковї трапези саме пісні страви. У тарілки прихожан насипали гречану кашу, щедро заправлену цибулевою засмажкою. Кожного пригощали величеньким шматком смаженої морської риби. У тарільці лежали огірочок і помідор. Тарілочку із святковою трапезою із рук Людмили Роздайбіди отримав і я. Прохолодним квасом усіх пригощала Надія Цілуйко. Мої власні приємні емоції від куштування смачних страв підтримав прихожанин цієї церкви Микола Олексійович Сальник. Він корінний хоролець. Разом із дружиною Ольгою Григорівною усе життя пропрацював у Ханти-Мансійському автономному окрузі. Це на півночі Росії. Коли вийшли на пенсію, почали щоліта навідувати Батьківщину. Всехсвятську церкву вважають своєю рідною. По мірі сил допомагають їй. Ольга Петрівна зізнається, що ця церква асоціюється у її свідомості із образом рідної землі. Бо часто сниться їй на чужині. А Микола Олексійович заявляє, що такої смачної каші не їв ніколи у житті. Щоб описати свої приємні враження у нього навіть слів бракує. Ольга Григорівна підтримує чоловіка: «Наш храм і прихожани для нас багато значать. А батюшка – душа (це моя співрозмовниця говорить про отця Олександра). В яку хвилину не звернись – завжди допоможе».
Поки прихожани трапезнічали на церковному подвір`ї наш єпископ продовжував візит. Преосвященній ший совершив чин освячення Свято-Миколаївської каплиці, що побудована біля готельного комплексу «У сестер». Стараннями господинь комплексу відбулася повна реконструкція каплиці. Владика удостоїв Г.М. Бахову і Л.М. Щеглову нагородження архієрейськими грамотами. Так були відзначені старання Галини Михайлівни і Лілії Михайлівни по підтримці ініціатив церкви.
О 13 годині єпископ Кременчуцько-Лубенський відбув у село Горошине Семенівського району. Там освячувався новий фундамент церкви. Освячення відбулося із закладанням часточки мощей і капсули з відомостями про жертводавців і тих, хто починає будівництво церкви.
З кожним прожитим роком зі своєї тисячолітньої історії православна християнська церква зміцнюється і омолоджується.
